Степан Білоус: Головне мати мрiю

Почнемо з того що я завжди відрізнявся від інших. Жив у своему абстрактному світі якого ніхто не розумів. З малку замислювовся про таке, що дорослі навіть до думок не брали. Я все розумів по своєму і дуже часто від цього страждав.
Жалкую що незаймався багато малюванням. Мене були відібрали для занять у Ласло Гайду, але я із за своеї скованості скоро покинув гурток. А потім звичайне життя зі своїми злєтами і падіннями, поки знайомий не запросив працювати на кузню. То була звичайна кузня без особого розвитку: три каталога які можна купити у книжному магазині і клієнти зі своїми фотографіями.
Моїм напарником був шеф, тому я більше працював сам. Почавши познаття кузні з нуля, за пів року відмовився від його допомоги. А через рік почав свої іновації. Одного разу він мені розповів про ювеліра, який знав як робити цепочку недоступню по технології другим, от тоді я зарядився бажанням створити щось незвичне. Але в основному штампував стандартні малюнки. Спочатку мені подобалось, робота йшла спішно і грошей було в достатку. Знаючи про мою творчу натуру, шеф давав мені більш складні замовлення. Вчитись небуло в кого, тому приходилось придумовувати все самому.

Почнемо з того що я завжди відрізнявся від інших. Жив у своему абстрактному світі якого ніхто не розумів. З малку замислювовся про таке, що дорослі навіть до думок не брали. Я все розумів по своєму і дуже часто від цього страждав.
Жалкую що незаймався багато малюванням. Мене були відібрали для занять у Ласло Гайду, але я із за своеї скованості скоро покинув гурток. А потім звичайне життя зі своїми злєтами і падіннями, поки знайомий не запросив працювати на кузню. То була звичайна кузня без особого розвитку: три каталога які можна купити у книжному магазині і клієнти зі своїми фотографіями.
Моїм напарником був шеф, тому я більше працював сам. Почавши познаття кузні з нуля, за пів року відмовився від його допомоги. А через рік почав свої іновації. Одного разу він мені розповів про ювеліра, який знав як робити цепочку недоступню по технології другим, от тоді я зарядився бажанням створити щось незвичне. Але в основному штампував стандартні малюнки. Спочатку мені подобалось, робота йшла спішно і грошей було в достатку. Знаючи про мою творчу натуру, шеф давав мені більш складні замовлення. Вчитись небуло в кого, тому приходилось придумовувати все самому.

Степан Білоус: Головне мати мрiю
Степан Білоус: Головне мати мрiю
Степан Білоус: Головне мати мрiю
Степан Білоус: Головне мати мрiю
Степан Білоус: Головне мати мрiю

Одноманітність мене пригнічувала та я почав пошуки. В одному з каталогів знайшов перила де кільце трималось на двох петeльках. Я почав пробувати як це зробить, а потім перетворив у вузлик. Це був хіт сезону! Багато хто ламав собі голову як його потрібно вузлувати, але при мені ніхто так і не повторив. А насправді це дуже легко. Тоді я зрозумів на чьому я зупинюсь, але якось воно нічого не зв\’язувалось. Щось мале міг зробити, а ось на великий об\’єм невистачало фантазії. І так два чи три роки.
За цей час поміняв три кузні. Чогось навчився, але особливого нічого. Більше я дивував, ніж мене. Ну, правду кажучи не працював зі спражніми майстрами, а то хтось подумає що зазнаюсь. Просто зрозумів, як що не дурень то можна навчитись ковки будь якої складності. А я не хотів вчитись, душа бажала чогось новенького, незнайомого, а вузлики все нехотіли перетворитись на малюнок.
І от два роки тому я згадав про кельтські малюнки, які бачив тисячу разів, але не звертав уваги із-за своєї заклопотаності. Почав шукати у знайомих. Спочатку знайшов орнаменти в церковному стилі. Вони більш геометричні, але було і багато цікавих елементів. Було де брати натхнення і я почав експерементувати. Деякіі знайомі з Інтернету накачали ще цікавішого, тоді появився малюнок який мені дуже сподобався. Ну, а далі то сам пробував малювати, то змальовував з готового.
Велике враження в мене склалось вiд мультфiльму SIKRET OF THE KELSS (ТАЕМНИЦЯ АБАТСТВА КЕЛСС) в головному героi я трохи побачив себе. Важкий шлях треба пройти щоб донести людям красоту, тим паче коли не всi iї цiнують. А ще менi там дуже сподобалась рослиннiсть. Своi враження я вилив в останню роботу.
А на останок хочу сказати, що досить важко робить не як всi, та мабуть у мене така звичка. І ще маю бажання залишити свiй слiд, а не просто-так прожити житя. Головне мати мрiю i вiрити що вона збудеться.

Степан Білоус: Головне мати мрiю


Фото автора

Оставить комментарий